Бовсунівська Г.Г., Трохименко Т.О., методисти центру

методичного забезпечення загальної середньої,

дошкільної та позашкільної освіти Житомирського ОІППО

Про шляхи формування дидактичної компетентності вчителів початкових класів

В процесі вдосконалення професійної майстерності  вчителів початкових класів  області формується дидактична компетентність, яка слугує базою для оволодіння методичною компетентністю.

 Формуючи дидактичну компетентність  в роботі методичних об’єднань, семінарських заняттях,  творчих групах, засіданнях круглих столів, курсового підвищення кваліфікації, самоосвітньої діяльності та інших формах методичної роботи, вчителі початкових класів ураховують:

• пріоритетне завдання кожної освітньої галузі – розвиток особистості  дитини з урахуванням специфіки предметів;
• впорядкованість і точне використання  базових понять компетентнісного підходу, зокрема: компетентність, ключова компетентність, система компетентностей;
• зміни у змісті і структурі представлення навчальних досягнень учнів;
• врахування у змісті початкової освіти іншого статусу таких предметів як інформатика, іноземна мова, а також збільшення годин на вивчення природознавства;
• реалізація принципу наступності між дошкільною і початковою освітою.

Аналіз вивчення впровадження нового Державного стандарту загальної початкової освіти, виконання навчальних програм, завдань змістових ліній освітніх галузей, участь у Всеукраїнській акції «Дай руку, першокласнику», акції  «Нові стандарти – нова школа» засвідчує, що шляхи формування дидактичної компетентності  в ЗНЗ області пролягають через змістовий, процесуальний, мотиваційний компоненти, які слід враховувати при плануванні методичної роботи.

Змістовий компонент забезпечується вивченням теоретичних основ процесу навчання, організації навчального процесу в сучасній початковій школі, актуальних проблем дидактики початкової школи.

Як свідчать курсові роботи вчителів 1-4 класів, групова проектна діяльність, презентації досвіду роботи, зміст практичної діяльності класоводів збагачено такими інноваційними підходами:

• особистісно зорієнтоване навчання (Ш. Амонашвілі);
• розвивальне навчання (О. Дусавицький, Л. Занков, Г. Костюк);
• співробітництво, мотивація навчально-пізнавальної діяльності

(О. Савченко);

• інтеграція, диференціація (С.П. Логачевська).

Змістовим підґрунтям організації навчально-виховного процесу в початковій школі є актуальні питання дидактики:

• розвивальний компонент уроку (О.Я. Савченко);
• основні компоненти розвивального навчання;
• формування загальнонавчальних умінь і навичок, розвиток творчих здібностей;
• уміння вчитися як ключова компетентність початкової загальної освіти.

Саме таким проблемам приділяється значна увага в системі організації та проведення методичної роботи в Новоград-Волинському райметодкабінеті (завідуюча РМК – Сікора О.П., методист – Лопатюк В.Г.). Процесуальна складова засідань методичних об’єднань в цьому районі багатоаспектна: аналіз відвіданих уроків, конспектів і фрагментів уроків, програм, підручників, формування мети уроку, складання алгоритмів, робота з перфокартами і сигнальними картками, аналіз педагогічних ситуацій. Все це сприяє формуванню у вчителів предметних (дидактичних) і міжпредметних (загальнонавчальних) умінь і навичок.

Мотиваційний компонент дидактичної компетентності передбачає сформований інтерес до організації навчального процесу в початковій школі, усвідомлення його значущості, позитивну мотивацію.

Таким чином, дидактична компетентність вчителя початкової школи – це особистісне утворення; складова його професійної компетентності, яка формується у процесі дидактичної підготовки; охоплюється змістовим, процесуальним, мотиваційним компонентами, що забезпечує здатність організувати навчальний процес у школі першого ступеня на різних рівнях – змісту початкової освіти, форм, методів і засобів навчання; його результативності [ 2, с. 16].

Прикладом сформованої дидактичної компетентності слугує робота вчителів початкових класів області: Лук’янчук Т.Є., Вітюк О.А. – Романівський район, Громнадзька Н.Є., Олексійчук С.В. – Новоград-Волинський район, Романюк З.І. – Баранівський район, Болеста Л.В., Савельєва Т.М. – Житомирський район, Бовсунівська О.М. – Коростенський район.

Значне місце у розв’язанні проблем шкільної освіти відводиться шкільній бібліотеці. Бібліотечні уроки, конференції, виставки, проведення різноманітних  акцій, формування читацького інтересу в  молодших школярів – все це характерно для роботи бібліотеки колегіуму м. Новоград-Волинського (бібліотекар Теленик Н.В.). Саме у цій школі цілеспрямовано створюється педагогічно доцільне навчальне і виховне середовище для учнів початкових класів. За підсумками обласного огляду фотоматеріалів щодо організації навчального середовища для учнів 1-х класів переможцями визнано Новоград-Волинський колегіум та Коростенська ЗОШ № 2.

В новому навчальному році вчителям початкових класів слід чіткіше усвідомити дидактичні ознаки системи уроків:

1) цілеспрямованість на виконання вимог до навчальних досягнень учнів із даної теми;

2) наступність між уроками;

3) відповідність структури й змісту уроку логіці засвоєння навчального матеріалу;

4) неперервність впливу на знання, уміння й навички, що формуються;

5) упорядкованість використання в межах системи уроків вправ різної мети, технічних засобів навчання, засобів мотиваційного й розвивального стимулювання учнів [ 5 ].

Необхідно аналізувати цілі та зміст вивчення кожної нової теми. Це допомагає виявити, на якому рівні учні мають засвоїти матеріал.

Навчальними цілями системи уроків повинні бути державні вимоги до навчальних досягнень. А саме: учень знає (уявлення, поняття, факти), розуміє, уміє застосовувати, виявляє ставлення, оцінює.

Не слід забувати, що цілеспрямоване виховання школярів триває багато років. Тому треба ставити конкретні виховні завдання і намагатися розв’язати їх саме на цьому уроці. Правильними є формулювання: пробуджувати почуття…, зміцнювати бажання..., викликати бажання наслідувати..., виховувати вдячність..., закріплювати прагнення…, заохочувати до праці..., розвивати позитивне ставлення до навчання… тощо.

У системі розвивальних цілей необхідно передбачати конкретні завдання: аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, установлювати головне, визначати причиново-наслідкові зв’язки, узагальнювати, доводити, діяти за аналогією.

Доцільно час від часу визначати на деяких уроках як розвивальну мету формування в учнів уміння запам’ятовувати, організовувати своє  робоче місце, орієнтуватися в часі та берегти його.

Важливо підпорядковувати досягненню мети і завдань зміст, структуру уроку, обрані методи і прийоми, забезпечувати пізнавальну активність кожного учня.

Вивчення навчальних предметів у 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2014-2015 навчальному році здійснюватиметься за підручниками та навчальними посібниками, зазначеними у основному та додатковому переліках навчальної літератури, рекомендованої для використання в початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2014-2015 навчальному році, які розміщені на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua та інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua.